Старіння шкіри. Чи можливо уникнути?
З кожним днем ми все більше стикаємося з такими питаннями: «Що таке старість? Чи можна зупинити цей процес? Як це зробити?».
Перш за все потрібно зрозумійте: процес старіння – це біологічна програма будь якого живого організму, і повпливати на нього можна лише частково.
Старіння внутрішніх органів є непомітним для людського ока, однак вікові зміни в шкірі стають явними задовго до появи виражених фізіологічних порушень.
Тому, саме старіння шкіри – це в першу чергу не медична, а естетична проблема.
Виділяють три основні прояви загального старіння шкіри.
⦁ зморшки є першою помітною ознакою старіння шкіри; починаючи з 20 – 25 років спостерігається поява мімічних зморшок; вони з’являються на різних ділянках обличчя, в результаті вашої міміки. Спочатку вони поверхневі, а з віком стають все глибші;
⦁ втрата об’єму-зміна контуру обличчя; шкіра стає обвислою і змінює загальний її вигляд;
⦁ втрата щільності проявляється на шкірі у вигляді тонкого, слабкого поверхневого шару,що зустрічається переважно у жінок після менопаузи.
Процес старіння відбувається в кожному шарі шкіри:
⦁ у епідермальному шарі, – сповільнення процесу відновлення клітин і зниження утворення ліпідів на поверхні означає, що збільшується загроза шорсткості і сухості шкіри. У процесі старіння цього шару шкіри вона стає більш чутливою до УФ-променів. В епідермісі уповільнюються процеси регенерації, а зниження імунної функції може призвести до збільшення ймовірності зараження шкіри, а також до повільнішого загоєння ран.
⦁ у шарі дерми – починаючи з 25-річного віку, спостерігається зниження кількості колагену на 1% щороку, а це один з «будівельних блоків» шкіри. Разом зі зниженням кількості еластину, це призводить до дезорганізації тканини шкіри. Структура шкіри порушується, виникає ризик появи зморщок. Еластичність шкіри зменшується, що робить її більш вразливою до пошкоджень і до розривів капілярів. Зниження параметрів кровотоку означає, що надходження поживних речовин і кисню до поверхні шкіри стає менш ефективним. Це призводить до зменшення рум’янцю, який зазвичай присутній на молодій шкірі.
⦁ у підшкірному шарі – у глибших шарах найбільш помітні зміни відбуваються у розмірі та кількості жирових клітин, які накопичують ліпіди. Це зниження впливає на втрату об’єму, як ефект доміно, що, у свою чергу, може призвести до глибоких зморщок, запалих щік та погіршення загоєння ран.
В нашій шкірі з кожним роком відбувається зниження її функцій.
Слабший притік крові призводить до ускладнення і перебоїв у надходженні до поверхні шкіри поживних речовин і кисню. Починає переважати темніший відтінок шкіри, а рум’янець, який є характерною особливістю молодої шкіри, зникає.
Спадковість відіграє ключову роль у тому, як шкіра старіє. Тип шкіри з яким ми народжуємося, визначають, як швидко на поверхні шкіри з’являються ознаки старіння.
Наприклад, світла чутлива шкіра схильна до утворення зморщок в більш ранньому віці, тоді як жирний чи комбінований тип шкіри може бути схильним до нерівномірного тону шкіри та появи зморщок у більш пізньому віці.
Сухість шкіри, пов’язана з віком, також може бути спричинена індивідуальними особливостями шкіри людини.
Все це здається нам таким зрозуілим, але що робити коли ознаки старіння вже наявні і як запобігти передчасному іх виникненню?
Насамперед відкоергуйте свій спосіб життя:
– обмежте перебування на сонці,адже сонячне випромінювання це основний зовнішній чинник, відповідальний за старіння;
– контакт шкіри з різноманітними забрудненнями, може викликати появу вільних радикалів у шкірі, які в свою чергу руйнують клітинні структури шкіри (білки, ліпіди);
– позбудьтеся шкідливих звичок, таких як паління, адже саме хімічні сполуки і нікотин відповідальні за збільшення кількості вільних радикалів у шкірі;
– введіть в раціон продукти, що містять антиоксиданти – речовини, які нейтралізують вільні радикали овочі та фрукти у великій кількості).
Потрібно пам’ятати, що старіння шкіри залежить здебільшого від її зволоженості, адже вода у шкіру поступає зсередини, а надходить ззовні, в результаті чого виникають так звані «заломи» на шкірі, а в подальшому зморшки.Тому правильний питтєвий режим – це запорука краси вашой шкіри.
Для того,щоб відновити водний баланс шкіри, в першу чергу потрібно заповнити 3 пули води у шкірі:
– трансдермальний (мікроцеркулярний), – він знаходиться найглибше, залежить від об’єму рідини в організмі; це 1,5 – 2 л води на добу (30 мл/кг)
– динамічний пул знаходиться в дермі, в сосочковому і сітчастому шарі (активність гіалуроновоі кислоти залежить від об’єму рідини саме в цьому пулі)
– статичний пул (епідерміс) залежить від води, яка прийде з динамічного пулу, і яка піде назовні.
Коли питтєвий режим налагоджено, але стан шкіри залишився незадовільним, тоді потрібно подбати про шкіру зовні:
а) косметикою по типу шкіри;
б) процедурами професійного догляду в косметолога на відновлення вологи у шкірі.
Запам’ятайте! Повністю уникнути природного старіння шкіри неможливо, так як і старіння всього організму, хоча цей процес можна сповільнити.
Ваша індивідуальна програма боротьби зі старінням шкіри має включати:
– нормальний сон,
– раціональне харчування,
– фізичну активність,
– захист від сонячного опромінення, а також використання якісних косметичних засобів.
Для того щоб ефективно протистояти біологічному процесу старіння, шкірі необхідно повноцінно виконувати свої основні функції: живлення, зволоження, самооновлення, дихання і захист.
А довше зберегти шкіру молодою і здоровою, Вам допоможе правильний догляд, і починати піклуватися про неї необхідно з молодого віку.
Публікацію підготувала лікар-косметолог
клініки “БРАСС” Швець Юлія
Пігментація шкіри. Що допоможе: лазерний пілінг vs хімічний пілінг?
Що таке пігментація шкіри?Це локальне накопичення пігменту меланіну, що не становить загрози для здоров’я, лише є косметичним недоліком.
Походження пігментних плям є різним:
– надмірне ультрафіолетове опромінення
– гормональний дисбаланс
– вагітність
– вік (після 45- ти років)
– косметичні засоби (не сертифікована косметика після її тривалого застосування, може спровокувати виникнення пігментації у місці її нанесення)
– вугровий висип (часто після акне, що довго не проходять, залишається пігментація даної ділянки шкіри).
Види пігментації.
1.Родима пляма. Дуже поширений утвір, що не становить загрози для здоров’я. Проте, якщо Ви помітили зміни, такі як:ріст, почервоніння в цій ділянці, зміни контуру, чи будь, що інше, Вам необхідно звернутися до лікаря дерматолога.
2 .Веснянки. Часте явище,що провокується сонячним випромінюванням у осіб, із схильністю. Яскраво виражені веснянки супроводжуються рудим волоссям. Вираженість веснянок можна зменшити з допомогою різних косметичних процедур та застосуванням сонцезахисного крему у період активного сонця.
3. Вітіліго. Стан, що характеризується наявністю світлих, депігментованих ділянок на шкірі, внаслідок порушення вироблення меланіну. Є спадковим захворюванням та у 70% випадків розвивається до 20-ти років. Найбільшого дискомфорту завдає косметичний дефект, суб’єктивних відчуттів при вітіліго немає. Лікування спрямоване на регулювання роботи ендокринної та нервової системи.
4. Лентиго. Захворювання, що за своїми проявами, можна сказати протилежне до вітіліго і характерним для нього є наявність коричнево-бурих плям, котрі дещо виступають над шкірою. Найчастіше спостерігаються у людей похилого віку та зазвичай немає здатності до регресу.
5. Хлоазма. Локалізоване накопичення меланіну, під впливом гормонального дисбалансу (вагітність), порушення функції печінки, гінекологічні захворювання. На відміну від лентиго, хлоазма має здатність самостійно зникати.
Найчастішою локалізацією пігментації є – обличчя та руки. Оскільки одною з найвагоміших причин появи пігментації є сонце, то варто його уникати, використовувати сонцезахисний крем із найвищим ступенем захисту.
Пігментація може бути ознакою захворювання внутрішніх органів, але додаткові симптоми (з боку органів травлення, жовчно-видільної системи та ін..) дадуть чіткий сигнал, що варто звернутися до лікаря і пройти додаткові обстеження.
Пігментація під час вагітності, не є загрозливою і виникає внаслідок потужних гормональних змін. Може пройти через певний час після пологів.
Боротися із пігментацією, як із косметичним недоліком, слід розпочинати лише тоді коли виключено будь-яку її внутрішню причину. Тобто, Ви себе добре почуваєте і Вас турбує лише естетичний недолік
Для відновлення здорового та красивого кольору обличчя, пропонуємо ефективні та безпечні методи боротьби з пігментацією.
1. Якщо починати із найпростішого, в домашніх умовах можна використовувати освітлюючі креми, що містять у своєму складі Гідрохінон. Цей засіб Вам може порекомендувати косметолог в додаток до більш дієвого методу боротьби із пігментацією, такого, як пілінг. Дуже важливими як у попередженні виникнення так і лікуванні пігментації є косметика для домашнього догляду. Обираючи ці засоби, слід звернути увагу на тип шкіри (суха, жирна, комбінована), фототип (світлий, смуглий), у цьому Вам допоможе лікар косметолог. Тривале застосування неякісної косметики, може призвести до хронічної алергізації організму із подальшим виникненням пігментації. При виборі косметики для догляду за шкірою в домашніх умовах пам’ятайте, навіть найдорожчий засіб може Вам абсолютно не підходити, тому якщо Ви не впевнені у виборі засобу обов’язково порадьтеся із спеціалістом.
2. Пілінг – процедура, котра передбачає злущення верхнього рогового шару шкіри. Мета – покращення вигляду шкіри, усунувши відмерлі клітини. Пілінги бувають різні, в залежності від компонентів (хімічні,ферментні,механічні,лазерні,фруктові та ін..) косметолог після ретельного огляду стану шкіри, підбере найбільш оптимальний саме для Вашого типу шкіри. З допомогою пілінгу, не лише відновлюється колір шкіри обличчя, але й розгладжуються дрібні зморшки, усуваються недоліки шкіри.
На фото нижче, зображено результати хімічногопілінгу.
3. Лазерний пілінг – ефективна процедура, якщо бажаним є усунення пігментних плям, розгладження дрібних зморшок, усунення недолікін шкіри таких як, сліди після висипань. Мета процедури полягає у дії лазерного випромінювання на клітину та випаровування її. Оскільки лазер діє на відмерлі клітини-запускаються процеси відновлення, стимулюється вироблення колагену, що і надає шкірі красивого та підтягнутого вигляду.
Окрім усього переліченого не забувайте, запорукою гарного вигляду та чудового настрою є :
1. Здорове харчування (овочі, фрукти, каші, максимально органічна їжа).
2. Вода!
3. Здоровий сон та відпочинок.
4. Прогулянки на свіжому повітрі.
5. Достатня фізична активність.
Публікацію підготувала лікар-терапевт
клініки “БРАСС” Наталія Мізерак
Зневоднена шкіра. Суха шкіра. В чому різниця?
Зневоднення шкіри є однією з найбільш поширених проблем, з якою звертаються до косметологів, оскільки страждає шкіра будь якого типу – як суха, так і жирна. Шкіра втрачає еластичність, починає лущитися, колір обличчя тьмяніє і має нездоровий вигляд, що в свою чергу сприяє її передчасному старінню.
Навіщо шкірі вода?
Однією з умов нормального функціонування шкіри та її гарного зовнішнього вигляду є достатній рівень гідратації (зволоження). Волога забезпечує живлення клітин шкіри, її еластичність і пружність. Без належного зволоження шкіра стає тонкою, сухою, чутливою і зморшкуватою.
Дефіцит вологи у шкірі, особливо небезпечний, оскільки в результаті зневоднення шкіра залишається без основного захисного шару.
Своєрідною захисною плівкою епідермісу служить комбінація секреції сальних залоз і атмосферної вологи, яку називають – гідроліпідна плівка.
Гідроліпідна плівка – це перший захисний шар шкіри. Продукти сальних і потових залоз по потових і волосяних каналах піднімаються до поверхні шкіри і змазують її роговий шар. Протягом життя діяльність цих залоз посилюється (в період статевого дозрівання) і слабне з віком. Плівка захищає шкіру від шкідливого впливу факторів зовнішнього середовища. Через порушення балансу вологи, шкіра стає особливо вразливою до забруднень і ультрафіолету, що призводить до інших проблем зі шкірою.
Стоншання гідроліпідної плівки відкриває шлях до випаровуванню вологи і, разом з тим, знижує захисний бар’єр шкіри, відкриваючи шлях для проникнення токсинів, алергенів і хвороботворних мікробів. Таким чином, суха шкіра не тільки передчасно старіє, але й є сприятливим середовищем для виникнення запальних процесів і імунних реакцій.
Розрізняють два типи зневоднення :
- Поверхневе зневоднення – шкіра втрачає вологу під впливом зовнішніх факторів (довге перебування на сонці або в сухому приміщенні). Така проблема характерна для сухого типу шкіри.
- Глибоке зневоднення викликане внутрішніми причинами, тобто порушення всередині самого організму. До таких причини можна віднести: розлади травлення, захворювання шлунково – кишкового тракту. Таке зневоднення може відбуватися при будь якому типі шкіри.
Основні причини зневоднення :
- Захворювання шкіри;
- Холодна пора року;
- Гормональні порушення шкіри, інфекції, захворювання ШКТ і сечостатевої системи;
- Зовнішні фактори;
- Прийом деяких медпрепаратів;
- Надмірне потовиділення;
- Неправильний домашній догляд за шкірою (зловживання милом і косметикою);
- Куріння;
- Нераціональне харчування;
- Вік понад 50 років;
- Недостатній прийом рідини.
Навіть одна із цих причин може призвести до втрати вологи вашою шкірою.
Однак, потрібно відрізняти суху шкіру від зневодненої. Оскільки суха шкіра – це постійний тип шкіри, а зневоднення – це тимчасовий стан шкіри, який можна відновити.
Ознаки зневоднення шкіри:
– постійне відчуття дискомфорту шкіри;
– сухість епідермісу;
– втрата еластичності;
– відчуття стягнутості шкіри;
– поява нових зморщок;
– почервоніння;
– лущення і свербіж;
– на дотик шкіра груба;
– колір обличчя тьмяний, землистий.
Якщо ви помітили в себе хоча б одну із цих ознак, то потрібно обов’язково звернутися за кваліфікованою допомогою до спеціалістів, щоб попередити ускладнення .
Якщо ж все таки причини не стосуються стану здоров’я, то лікування можна провести і вдома.
Для цього потрібен комплексний підхід – шкіру варто наповнити вологою як ззовні, так і зсередини. Ось кілька простих порад:
- спробуйте налагодити свій питний режим (обмежте споживання кави, чаю, виключіть алкоголь, газовані води і намагайтесь споживати 1,5 – 2 л чистої води в день!);
- уникайте перепадів температур,
- обмежте вплив шкідливих речовин і пилу (якщо це пов’язано з роботою, то на період лікування та корекції стану шкіри краще взяти відпустку, а надалі використовувати засоби захисту);
- перегляньте свій раціон (викличте фастфуд, і споживайте більше зелені, овочів, фруктів, горіхів, молочних продуктів);
- постарайтесь врегулювати спосіб життя (добре висипайтесь, сон має тривати 7-9 годин, робіть зарядку, уникайте приміщень, де палять, уникайте соляріїв і засмаги);
- уважно придивіться до косметики якою користуєтесь, адже часто дешеві косметичні засоби порушують водний баланс шкіри провокуючи сухість і зневоднення. Краще надавайте перевагу якісній косметиці, яка буде відповідати потребам саме вашої шкіри. Не знаєте, як підібрати косметику – порадьтесь із Вашим косметологом. В домашніх умовах бажано замінити одне умивання вдень на протирання обличчя спеціальним молочком, по можливості використовуйте м’які і неагресивні засоби.
Сучасна косметологія вже освоїла багато методів, що дозволяють утримувати вологу не лише на поверхні шкіри, але і в найглибших її шарах.
Це досягається, спочатку створенням захисної плівки на поверхні, яка зупиняє процес випаровування вологи з нижніх шарів шкіри, а потім завдяки застосуванню комплексів, які утримують і поновлюють водний баланс шкіри. У подібної терапії застосовуються натуральні речовини, схожі з тими, які в ній існують. До прикладу, косметологи часто застосовують косметику і речовини для своїх процедур, в складі яких є гіалуронова кислота – компонент, який і зв’язує воду в шкірі.
Статтю підготувала лікар загальної практики-сімейної
медицини клініки БРАСС Юлія Швець
Себорея – хвороба, яка здатна прогресувати.
Себорея, себорейний дерматит, лупа – це захворювання шкіри, що характеризуються надмірною її жирністю, або ж навпаки сухістю в залежності від форми захворювання, внаслідок порушення роботи сальних залоз.
Причина себореї.
Опрацювавши велику кількість публікацій, що стосуються себореї, можна зробити висновок, що це захворювання є поліетіологічним, тобто причин його виникнення є багато.
1. Дріжджоподібний грибок-Pityrosporum ovale, який виявляється у 90% населення, на сьогоднішній день визнаний головним патогенетичним компонентом у розвитку себореї. У нормі мікрофлора шкіри голови на 30-40% складається з грибів роду P. Ovale. Однак під впливом несприятливих факторів його кількість збільшується, при себореї він складає до 60% від всіх мікроорганізмів. Себореї сприяє втрата контролю над зростанням пітіроспорових грибів, це відбувається при зниженні захисних функцій шкіри. Найбільша концентрація грибів спостерігається навколо сальних залоз, так як їх секрет використовується для росту і розвитку колоній.
2. Імунодефіцит- сприяє розвитку себореї. За статистикою, у здорових людей спостерігається 8 випадків себореї на 100 осіб, в той час, як серед осіб з імунодефіцитом (СНІД), себореєю страждають 80% хворих.
3. Гормональні розлади відіграють важливу роль у розвитку себореї. Дослідження показують – коли змінюється хімічний склад шкірного сала, це сприяє розвитку себореї, хоча в нормі шкірне сало має антисептичні властивості. Дуже часто ознаки себореї з’являються в період статевого дозрівання, як наслідок гормональної перебудови організму. Та цей вид себореї можна назвати фізіологічною і ознаки її проходять відповідно до закінчення пубертатного періоду.
4. Нераціональний догляд за шкірою. Не дотримання гігієни, або навпаки надмірна дезінфекція шкіри.
5. Неврогенний фактор. У осіб, що страждають нервовими розладами, часто переживають психоемоційні потрясіння та стреси, випадки себореї зустрічаються частіше.
Форми себорейного дерматиту.
1.Жирна.Через надмірну роботу сальних залоз. На вигляд шкіра лискуча, волосся з жирним блиском, лупа у вигляді жовтуватих бляшок, супроводжується сильним свербежем. При цій формі себореї відбувається закупорка сально-волосяних фолікулів роговими масами, призводячи до появи вугрових висипань, комедонів, гнійничкових захворювань шкіри. Найчастіше( 60% випадків), жирною себореєю страждають жінки та підлітки.
2.Суха. Недостатня робота сальних залоз. Шкіра суха, лущиться, волосся тонке та ламке, турбує виражений свербіж та велика кількість лупи. Лупа утворюється через пришвидшений період природнього ороговіння верхнього шару епідермісу. Волосся випадає внаслідок відсутності захисного шару, що є секретом сальних залоз.
3.Змішана. Ознаки жирної та сухої себореї в межах однієї ділянки шкіри.
Ознаки себореї.
1.Жирний блиск шкіри та підвищена жирність волосся.
2.Виражений свербіж уражених ділянок.
3.Рясна лупа, що важко піддається лікуванню косметичними засобами.
4.Випадіння волосся.
Що робити якщо Ви помітили в себе вище перелічені симптоми.
1.Зверністься за порадою до лікаря дерматовенеролога, трихолога. Оглянувши Вас лікар призначить необхідні обстеження, лікування.
2.Не намагайтеся усунути проблему з допомогою косметичних засобів, оскільки причин виникнення себореї є досить багато, таким чином, Ви просто будете відтерміновувати виявлення справжньої причини захворювання, а отже і ефективного лікування себореї.
3.Не ігноруйте вище перелічені симптоми, оскільки захворювання здатне прогресувати.
Публікацію підготувала лікар-терапевт
клініки “БРАСС” Наталія Мізерак
Передракові захворювання шкіри
Передраки поділяються на факультативні та облігатні.
Факультативні передраки – це хвороби шкіри, з яких за умови своєчасного лікування новоутворення шкіри зі злоякісним перебігом розиваєтсья рідко.
До таких хворіб відносять:
- шкірний ріг
- кератози
- новоутворення зі злоякісним перебігом (папіломи, фіброми, аденоми, кератоакантоми)
- судинні та пігментні невуси
- хронічні запальні процеси шкіри
- післяопікові рубці
Облігатні передраки – це новоутворення шкіри, які завжди набувають злоякісного перебігу. До них належать:
- пігментна ксеродерма
- хвороба Боуена
- еритроплазія Кейра
- хвороба Педжета
Трохи детальніше поговоримо про кожен із рідновидів передраків.
Факультативні передраки.
1. Шкірний ріг – гіперкератоз, виступаючий у вигляді рогу над рівнем шкіри. Виникає переважно на відкритих ділянках шкіри, чому сприяє постійна травматизація. Лікування – видалення хірургічним методом
2. Старечий кератоз – локалізується на відкритих ділянках шкіри. Характеризується невеликими плоскими бляшками, сіро-жовтого кольору з шосткою поверхнею. Лікування – видалення.
3. Фіброма – має м’яку консистенцію, округлу чи овальну форму, різну величину, рожевий чи коричневий колір. М’яка фіброма розміщена на ніжці шиї, передній поверхні грудей, спині, в пахвових і пахових складках. Лікування – видалення.
4. Дерматофіброма – характеризується наявністю вузлика округлої форми, щільної консистенції і темно-коричневого кольору. Має гладеньку поверхню. Розміри від 0,2 до 1,5 см. При пальпації виявляють фіксований у межах шкіри твердий «гудзик», який переміщується вздовж підшкірного жирового шару. Інколи спостерігається болючість при натисканні. Лікування – хірургічне видалення.
5. Кератоакантома – щільна пухлина напівсферичної форми, розміром до 20 мм в діаметрі, з кратероподібною заглибиною у центрі (псевдовиразкою), вкритою роговими масами сіро-коричневого кольору, які легко знімаються. Краї пухлини валикоподібні. Лікування – хірургічне видалення.
6. Невуси – специфічні утворення, що відносять до доброякісних пухлин, що мають тенденцію перероджуватись у злоякісні. Це обмежені пігментні плями або вузлики, які складаються зі скупчення меланоцитів або невусних клітин. Їх виникнення пов’язують із міграцією меланоцитів в ембріональному періоді з нейроектодермальної трубки в базальний шар епідермісу ембріона. Деякі меланоцити не досягають епідермісу і залишаються в дермі.
Різноманітні невоїдні утворення є практично в 90% людей у кількості від трьох до ста і їх кількість збільшується з віком.
Вони бувають вроджені і набуті, з’являються в перші роки життя та зберігаються до глибокої старості. Усі невуси можуть збільшуватись і набувати сильнішої пігментації в період статевого дозрівання або під час вагітності.
Актуальність про теми вивчення цієї патології зумовлене загрозою розвитку вродженого чи набутого доброякісного невусу особливого злоякісного новоутворення – меланоми.
Провокаційним чинником трансформації різновидів невусів у меланому є травми – механічні, хімічні, радіаційні. Тому абсолютно протипоказано біопсію підозрілого пігментного утвору шкіри або його часткове косметичне лікування (елекрокоагуляцію, кріотерапію).
Значна частина хворих на меланому говорять про попередню травму в ділянці наявного невусу. З іншого боку, хірургічне видалення таких невусів у межах здорової тканини, ніколи не супроводжується розвитком меланоми.
Клінічно виділяють такі види невусів:
– меланоцитарний невус
– вроджений меланоцитарний невус
– диспластичний невус
– меланоз Дюбрейле
– судинні невуси
– невус сполучної тканини
Облігатні передраки.
1. Пігментна ксеродерма – вроджена хронічна хвороба шкіри, що характеризується підвищеною її чутливістю до ультрафіолетових променів, успадковується за аутосомно-рецесивним типом і дає картину тяжкої сонячної геродермії в поєднанні зі злоякісними новоутвореннями шкіри та м’яких тканин. Клінічно-пігментна ксеродерма проявляється еритемою, пігментними плямами, набряком дерми, гіперкератозом, тріщинами, виразками, бородавчастими розростаннями, вогнищами атрофії, ін.
Лікування полягає в застосуванні сонцезахисних кремів «SPF 50+», «Антигеліос XL», навесні і влітку фотогіпосенсибілізатори (таквеніл), вітаміни А, Е, В12, пантотенова кислота. На стадії появи зроговінь і пухлиино подібних утворів, рекомендоване хірургічне видалення, кріодеструкцію, діатермокоагуляцію. Такі пацієнти знаходяться під постійним диспансерним спостереженням у дерматолога і онколога.
2. Хвороба Боуена – новоутворення шкіри, що розвивається з кератиноцитів і виникає на різних ділянках шкіри.
Клінічно новоутворення проявляється одиничним, рідше численними бляшками, коричнево-червоного кольору з неправильними контурами, розміром від 2 мм до розміру дитячої долоні. Поверхня бляшок може бути вкрита лусочками й серозно-кров’янистими кірочками. Бляшки можуть зливатись між собою. Якщо кірочку зняти, залишиться бархатиста поверхня. Якщо вона гладенька – це екзематозний тип, якщо вкрита бородавчастими розростаннями – бородавчастий тип. Пухлина локалізується найчастіше на тулубі, верхніх кінцівках, у промежині, рідко на слизових оболонках статтевих органів.
Перебіг захворювання повільний, тривалий (розвивається роками). Закінчується здебільшого переходом в плоскоклітинний рак шкіри. Лікування – хврургічне видалення пухлини.
3. Еритроплазія Кейра – хворіють чоловіки похилого віку. Клінічно – на голівці статевого члена, рідше – на крайній плоті, – з’являється бляшка яскраво-червоного кольору, розміром 2-5 см із чіткими межами. Краї дещо підвищуються над рівнем шкіри. Поверхня пухлини – бархатиста або блискуча волога, при пальпації – чутлива. Патологічний процес розвивається повільно, пухлина роками залишається без змін. У 30% випадків відбувається трансформація у плоскоклітинний рак. Лікування: при ураженні крайньої плоті доцільним буде обрізання. Якщо уражена голівка члена – рекомендована кріодеструкція, також можливе проведення близькофокусної рентгенотерапії.
4. Хвороба Педжета – внутрішньопротовий рак молочної залози, кий розвивається в усті вивідних молочних проток соска. Розвиток хвороби Педжета пов’язують із запальними процесами в молочній залозі. Також клітини Педжета можуть проходити до потових і сальних залоз. Клінічно – це поява сухих кірок і тріщин, поверхневих ерозій у ділянці соска. Хворих непокоїть свербіж, інколи поколювання чи біль. Поступово сосок стає плоским, а згодом – утягнутим. Коли патологічний процес поширюється на тканину молочної залози, з’являється пухлиноподібний вузол і збільшуються лімфатичні вузли.
Хвороба Педжета може виникати на тих ділянках шкіри, де є апокринові потові. Лікування переважно хірургічне з обов’язковим гістологічним контролем країв видаленої тканини. При наявності пухлинного вузла, хвороба лікується як рак відповідної стадії.
Публікацію підготував лікар-хірург
клініки”БРАСС” Дмитро Колодій
Фотодерматит
Фотодерматит – це алергічна реакція у відповідь на сонячне випромінювання. Дане захворювання в наш час є досить поширеним явищем та виникає за умови високої чутливості шкіри до дії сонячного випромінювання. Фотодерматит може виникати як після одноразового перебування на сонці, так і після тривалих та частих експозицій, все залежить від чутливості шкіри.
Існують фактори, котрі збільшують ризик виникнення фотодерматиту. До них відносять:
– патологія внутрішніх органів, а зокрема, захворювання печінки, розлади у роботі ендокринної системи, патологія нирок та недостатність вітамінів.
– ліки, що сприяють фотосенсибілізації (підвищеній чутливості до дії сонячного випромінювання) це: гормональні контрацептиви, антигістамінні (протиалергічні), прозизапальні засоби, цитостатики та деякі групи антибіотиків.
– особи з світлою шкірою та діти дошкільного віку частіше страждають фотодерматитом.
– ризик виникнення фотодерматиту зростає у випадку частого та тривалого перебування під дією сонячного випромінювання, та при використанні неякісних сонцезахисних засобів, тих які в своєму складі містять алергенні компоненти.
Перечисливши фактори ризику виникнення фотодерматиту, можна підсумувати, що це захворювання може виникати і у відносно здорових людей, внаслідок надмірного впливу сонячного випромінювання.
Головним симптомом захворювання – є висипання різноманітного характеру, а саме:
– почервоніння у вигляді плям, що супроводжуються свербінням
– дрібні червоні прищики
– пухирі
– надмірне лущення шкіри
Додатковими проявами та ускладненнями фотодерматиту є :
– хейліт – запалення червоної облямівки губ
– кон’юнктивіт – запалення слизової оболонки очей
Фотодерматит супроводжується ще такими загальноклінічними симптомами, як:
– слабкість
– швидка втомлюваність
– підвищення температури тіла
Найчастіше фотодерматит виникає на обличчі, оскільки тут шкіра є більш чутливою, за інші ділянки тіла. Віддаленим наслідком фотодерматиту, після того, як пройшло почервоніння – є пігментація. Слід звернути увагу, що в осіб з фотодерматитом, після експозиції сонцем, не залишається засмаги, а лише неоднорідна пігментація, кількість, якої збільшується із збільшенням часу перебування під дією сонця.
Лікування фотодерматиту.
Найпершою рекомендацією особам з фотодерматитом є – не піддаватися дії сонячного випромінювання аж поки не зникнуть всі ознаки захворювання.
Наступним є часте і рясне пиття, з метою усунення таких симптомів захворювання, як загальне недомагання, та відновлення водного балансу, що є порушеним у цьому випадку.
У випадку значного висипу, котрий супроводжується свербінням слід застосувати:
– антигістамінні препарати.
– глюкокортикоїдні мазі: бета-метазон, фторокорт та ін.
– глюкокортикоїди внутрішньо чи парентерально 0,5 -1 мг/кг/добу 3-5 днів
Профілактика фотодерматиту.
1.Уникати дії сонячного опромінення.
2.Перед прогнозованим перебуванням на сонці, використовувати сонцезахисні засоби із високим ступенем захисту, прикривати відкриті ділянки тіла одягом світлого кольору, що буде мати світловідбиваючий ефект. Одягати кашкети та панамки котрі будуть прикривати обличчя.
3.Уникати прийому фотосенсибілізуючих препаратів.
Статтю підготувала лікар-терапевт клініки БРАСС
Наталія Мізерак
Немеланомний рак шкіри
Стан шкіри – показний здоров’я людського організму. Шкіра є імунним органом і має протипухлинну функцію, порушення якої сприяє розвитку пухлин.
Злоякісні новоутворення шкіри посідають провідне місце серед усіх злоякісних новоутворів людини, поступаючись лише пухлинам легень.
До немеланомного раку шкіри відносять:
- Базальноклітинну карциному (базаліому)
- Плоскоклітинний рак шкіри
Новоутворення шкіри розвиваються внаслідок надмірної регенерації, гіперплазії, проліферації та метаплазії клітин шкіри.
Виділяють такі чинники ризики розвитку новоутворень шкіри:
– Фізичні – інсоляція, як головний канцерогенний чинник, 90 % випадків пухлин шкіри виникають на її відкритих ділянках; іонізуюче та рентгенівське випромінювання; виробничі канцерогенні чинники (вугілля, вугільна смола, асфальт); куріння.
– Неспецифічні патологічні процеси шкіри з явищами регенерації: виразки, нориці, рубці після опіків, травми.
– Вживання імунодепресантів після трансплантології органів.
– Вірусні: папіломавірус людини HPV 6, 11,16,18 типи.
– Спадкові.
– Старіння шкіри.
– Антропогенетичні: білий колір шкіри, руде чи світле волосся, блакитні чи сірі очі.
Базальнольноклітинна карцинома – найпоширеніше новоутворення, яке охоплює 75-90% усіх випадків раку шкіри.
Базаліома характеризується інфільтруючим, нерідко з деструкцією, прогресивним ростом, відсутністю метастазування. Найчастіше виникає в похилому віці, локалізується переважно на обличчі (носі, повіках, у носогубній складці).
За клінічною картиною відрізняють 5 видів базаліоми: поверхневу, склеродермоподібну, пухлинну, виразкову, пігментну або недокетоїдну.
При останній найчастіше у центрі пухлини виникає атрофія, а по периферії – ланцюжок дрібних щільних вузликів-перлинок – ця форма схильна до периферійного росту.
Поверхнева базаліома має виляд плями округлої або овальної форми з тонким щільним валикоподібним обідком, що складається з дрібних перлинних щільних воскоподібних блискучих вузликів. У центрі новоутворення – западина (ямка).
Склеродермаподібна базаліома – щільна бляшка кольору слонової кістки з воскоподібним блиском і підвищеними краями, в центральній частині помітні телеангіектазії.
Пухлинна базаліома має кулясту форму, блідо-рожевий колір, розмір до 2 – 3 см. Поверхня такої пухлини гладенька, центральна частина іноді вкрита сіруватими щільними лусочками.
Вузловато-втразкова має кратероподібної виразки незначних розмірів зі щільною дерев’янистою структурою основи. Виразка посутпово збільшується руйнує навколишні тканини, безболісна, дно її нерівне, часто кровоточить.
Пігментно-дифузна пігментація новоутворення.
Діагнотстика базальноклітинної карциноми базується на клінічній картині, цитологічному та гістологічному дослідженні, дерматоскопії.
Лікування базаліоми залежить від клінічної та гістологічної картини, локалізації, форми патологічношго процесу.
Слід передбачити функціональні та косметичні наслідки лікування.
Застосовують хірургічне висічення пухлини скальпелем, також електрокоауляцію поєднують з кріодеструкцією, в випадках, коли пухлина розташована на кінцівках, тулубі. Променевий метод використовують при важких або неможливих хірургічних підступах до пухлини, коли локалізація новоутвора на верхній чи нижній повіці, куті ока, у зовнішньому слуховому проході. Медикаментозне лікування полягає в застосуванні загальнозміцнюючих препаратів і мазей місцевого застосування.
Базаліома є одним із найбільш сприятливих до лікування онкологічних ушкоджень шкірних покривів. Це пояснюється тим, що базаліома не дає метастазів. Прогноз при базаліомі сприятливий, рецидиви виникають рідко, всього в 2 – 3%.
Важливо розуміти, що успішність ефективного лікування базаліоми залежить від часу її виявлення (звернення до лікаря). Чим на більш ранній стадії виявлений новоутвір, тим ефект від лікування буде швидшим і кращим.
Плоскоклітинна карциома – новоутворення шкіри зі злоякісним перебігом, що виникає з кератиноцитів шкіри і злизових оболонок. Хворіють частіше чоловіки, віком від 50 років.
Плоскоклітинний рак – новоутворерння з найбільш злоякісним перебігом з поміж епітеліальних пухлин. Локалізація на будь яких ділянках шкіри, переважно на відкритих і місцях переходу шкіри в слизові оболонки (на статевих органах, нижній губі, носі, в анальній ділянці).
Клінічні форми:
– інфільтративно-виразкова. З’являєтсья невеличкий вузлик із гладенькою поверхнею або вкритий гіперкератичним нашаруванням. Вузлик швидко збільшується в розмірах, в його центрі виникає виразка з кровоточивим дном, часто вкритий еморагічною кіркою.
– Папіломаторна форма: бородавчасті розростання, у вигляді сосочків із дна виразки, які швидко збільшуютьсяв розмірах і піднімаються над рівнем шкіри.
Плоскоклітинний рак метастазує в регіонарні лімфатичні вузли та інші органи. Лімфатичні вузли щільні неболючі, спаяні між собою та з навколишніми тканинами, нерухомі.
Діагностика:
– клінічна діаностика (клінічні дані, пальпація)
– лабораторне дослідження (цитологія, гістологія)
– інструментальні дослідження (біопсія, дерматоскопія).
Лікування плоскоклітинного раку.
На першій – другій стадії розвитку пухлини, найбільш адекватний є метод близькофокусної рентгенотерапії, кріодеструкція з подальшим широким хірургічним висіченням у межах здорової тканини. Якщо неможливе широке видалення, зокрема на обличчі, здіснюють комбіноване лікування (променеву терапію та хірургічне видалення). При незначних розмірах пухлини застосовують лазерне лікування.
У разі метастазування з новоутворення хірурічним шляхом видаляють і лімфатичні вузли, далі призначсають хіміотерапію.
При відсутності метастазів і за умови раннього виявлення, плоскоклітинний рак виліковується в 80-90% випадків.
У цілях профілактики раку шкіри рекомендується:
Уникати ультрафіолетовоо випромінювання (сонце, солярій), канцерогенних впливів від промислових і хімічних сполук, позбутися шкідливих звичок (куріння), багато інших.
Якщо новоутвір вже з’явився, не зволікайте із візитом до лікаря.
Пам’ятайте: вчасно виявлена хвороба в даному випадку – це запорука швидкого виздоровлення.
Статтю підготував лікар-хірург клініки
“БРАСС” Дмитро Колодій
Детоксикація організму
Токсини – (від рец. toxikon — «отрута для використання на стрілах») — отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Токсини майже завжди є білками, здатними спричиняти хвороби при контакті з ними. Токсини значно відрізняються силою дії, від незначних ( токсин бджолиниго укусу) до майже негайно смертельних ( зміїна отрута). Токсини відрізняються за механізмом дії, вони можуть бути надзвичайно складними, тому інколи так важко створити протиотруту, і простими.
Стандартизований символ токсичної речовини в ЄС, на якому зображено череп з перехрещеними кістками.
Джерела токсинів:
– консерванти
– лікарські препарати
– алергени
– розчинники
– полютанти
– важкі метали
– гормони
– пестициди
– ендотоксини шлунково кишкового тракту
– підвищена кишкова проникність
Чим вищим є соціально-економічне становище людини, тим більше вона підпадає під вплив токсичних сполук. В подальшому, це призводить до зростання концентрації цих речовин в сироватці крові та сечі. Ці висновки зроблено відносно: ртуті, миш’яку, цезію, талію, перфлуорооктанової кислоти, фталатів, бензофенолу-3.
В теперішній час є величезна кількість сполук, речовин, котрі викидаються в повітря і негативно діють на організм. Вони забруднюють повітря, воду, землю, а відповідно і продукти харчування. Звичайно ми не можемо припинити споживання їжі чи води, але знаючи про найбільш небезпечні речовини, можемо бути не в групі ризику та захистити себе.
Нижче наведені приклади найбільш поширених речовин, з якими ми можемо контактувати в нашому повсякденному житті та їх вплив на організм.
Бісфенол А – використовується у виробах із полівінілхлориду (вінілові шпалери, рукавички, пластикові контейнери для зберігання продуктів, засоби для дезінфекції рук та ін.). Рукавички з даного матеріалу можуть спричиняти виникнення контактних дерматитів. Бісфенол А входить до складу зубних пломб та може спричиняти виникнення стоматитів та періоральних дерматитів. Бісфенол А сприяє виникненню фото сенсибілізації, тобто підвищеній чутливості до дії сонячного випромінювання. При тривалому вдиханні випарів Бісфенолу А може виникати бронхіальна астма, зростає ризик розвитку серцево судинної патології, порушується робота гормонів щитовидної залози.
Пестициди – хімікати, що використовуються в сільському господарстві, для боротьби зі шкідниками. Джерелами пестицидів є: морепродукти, м’ясо, зернові. Шляхами проникнення можуть бути шкірні покриви, органи дихання. Пестициди накопичуються в жировій тканині організму.
Різновидом пестицидів є органофосфорні пестициди, джером їх можуть бути засоби проти вошей. Пестициди, при тривалому надходженні в організм, можуть спричиняти виникнення раку молочної залози та новоутвори інших локалізацій. Пестициди можуть бути причиною розвитку цукрового діабету та ожиріння, порушення менструального циклу, а отже і репродуктивного здоров’я. У чоловіків під дією пестицидів, порушується якість сперматозоїдів.
Фталати – широко використовуються у виготовленні побутових товарів таких як: шторки у ванних кімнатах, дермантин, іграшки, медикаменти. Джерелом фталатів також є побутова пилюка, пластикові контейнери для зберігання води та продуктів харчування. Із продуктів харчування фталати містяться в зернових, жирних та молочних продуктах.
Фталати, як і пестициди при потраплянні в організм можуть бути причиною виникнення метаболічного синдрому та цукрового діабету. Фталати спричиняють порушення передачі сигналів від андрогенів, що може призводити до порушення фертильності.
Всі токсичні речовини мають тератогенну дію, тобто спричиняють вади розвитку плода під під час внутрішньоутробного розвитку, особливо у першому триместрі вагітності.
Токсичні речовини накопичуються в організмі людини в жировій тканині і можуть зберігатися там протягом дуже тривалого періоду.
Принципом детоксикації є – перетворення жиророзчинного токсину у водорозчинний та виведення його з організму.
Жиророзчинні токсини дуже легко поглинаються організмом, оскільки з легкістю проходять крізь ліпідні мембрани клітин, але дуже погано виводяться.
Процес детоксикації складається із ІІІ –ох фаз.
І фаза – окиснення токсинів та розпад.
ІІ фаза – кон’югація – зв’язування токсинів та утворення проміжних метаболітів і продуктів з якими виводяться токсини (жовч, кал, сеча).
ІІІ фаза – елімінація (виведення).
Є продукти та напої, котрі містять токсину в достатній кількості, щоб активувати процес детоксикації, але недостатньо щоб спричинити отруєння. Існують корисні продукти, наприклад такі, як капуста, вона містить дуже малу дозу токсину, що активує детоксикацію, але у значно більшій кількості в капусті міститься клітковини, що є корисною для організму. В свою чергу алкоголь містить велику кількість токсичних речовин, котрі навіть при надходженні в організм у незначній кількості, можуть спричиняти отруєння. Нижче наведено перелік продуктів, котрі містять корисні та шкідливі речовини, у різному співвідношенні, але всі активують процес детоксикації.
Ліки:
-алкоголь
-нікотин
-фенобарбітали
-стероїди
-сульфаніламідні препарати
Продукти:
-капуста, броколі, брюсельська капуста
-апельсин та мандарин
-їжа насичена білком (м’ясо, молочні продукти, горіхи)
-персмажена їжа (ефект залежить від концентрації токсичних сполук)
Нутрієнти:
-Вітамін В3
-Вітамін В1
-Вітамін С
Трави:
-кмин
-насіння кропу
Токсини зовнішнього середовища:
-вихлопні гази
-лакофарбові випари
-пестициди
Дані речовини самі по собі не є панацеєю та антиоксидантами, механізм їх дії, як активаторів І фази детоксикації, полягає в тому, що вони містять токсичні речовини і потрапляючи в організм, запускають процеси детоксикації.
Потужним фактором, що гальмує процеси детоксикації є старіння організму. Токсини від патогенних та умовно-патогенних грибів та бактерій в шлунково кишковому тракті також гальмують першу фазу детоксикації.
Нутрієнти необхідні для першої фази детоксикації: Віт.А, Віт.В1, Віт.С, Віт.Е.,залізо, магній, цинк, сірка,молібден.
У ІІ-ій фазі детоксикації відбувається перетворення жиророзчинних токсинів у водорозчинні, для кращого їх виведення, та часткова інактивація токсинів.
Необхідні нутрієнти для ІІ-ї фази детоксикації: Віт.В1, В2, В3, В5, В6, В12, фолієва кислота, магній, марганець, сірка, цинк.
Якщо система детоксикації, чи одна з її стадій перенавантажена токсинами або порушене виведення токсинів, це призводить до збільшення загальної токсичної дії на організм.
Клінічна картина порушень процесів детоксикації.
– Загальне недомагання: хронічна слабкість, болі голови, м’язові та суглобові болі.
– Низька толерантність до фізичних навантажень.
– Неприємний запах поту та/або сечі.
– Болі в правому підребер’ї.
– Нудота.
– Часті та затяжні інфекції
– Шкірні висипання, хронічне акне
– Периорбітальні набряки та темні кола під очима
– Поганий периферичний кровотік (холодні пальці рук та ніг)
– Погана переносимість випарів, миючих засобів, парфумів, анестетиків, задимлених приміщень.
– Зміни неврологічного статусу: нездатність до концентрації уваги, схильність до депресії та зміни настрою, зниження пам’яті, тривога та панічні розлади, погана координація рухів, периферична нейропатія (порушення чутливості в кінцівках).
– Непереносимість кофеїну
– Погіршення самопочуття в період стресу
Групи ризику по хронічній інтоксикації:
– курці
– пацієнти з амальгамними пломбами
– пацієнти з хронічними закрепами
– пацієнти з силіконовими імплантатами
– фермери
– працівники хімчисток
– співробітники авіаліній (авіапаливо)
– перукарі
Лікування порушень детоксикації.
1.Модифікація способу життя
- Зменшення надходження в організм токсинів
- Правильне харчування
- Управління стресами
- Фізичні навантаження
2.Відновлення адекватної активності детоксикаційних ферментів
3.Підтримка елімінації (виведення).
4.Адекватна гідратація (достатнє споживання води).
5.Відновити функцію кишківника (перистальтика).
Харчування і детоксикація.
Споживання великої кількості тваринного білка пов’язано з збільшенням концентрації в організмі проміжних токсичних продуктів, що здатні пошкоджувати ДНК. Та сама кількість рослинного білка, немає такої здатності. Це пов’язано із здатністю впливати на природні ферменти захисту-цитохроми та синтез канцерогенів. Низькокалорійне харчування сприяє синтезу природніх антиоксидантів. Підвищене надходження в організм вуглеводів та жирів спричиняє активацію токсинів в організмі. Зниження споживання жирів на 20% знижує ризик виникнення раку молочної залози та товстої кишки. Вилучення із раціону овочів та фруктів, знижує активність природної детоксикації на 57%. Введення в раціон овочів та фруктів 5 разів на день, знижує ризик розвитку раку на 20%
Рекомендації по зменшенню надходження токсичних продуктів в організм.
– Не купуйте продукти харчування, запаковані в пластик, або обмежте їх кількість до мінімуму.
– Не споживайте продукти з слідами плісняви
– Максимально обмежте споживання алкоголю
– Старайтеся споживати продукти харчування вирощені без додавання пестицидів та хімікатів.
– Не споживайте сильно просмаженого м’яса, риби та овочів.
– Обмежте споживання копченостей.
– В дома зберігайте продукти харчування тільки в скляному, фарфоровому чи металевому посуді, не використовуйте пластикові контейнери.
– Споживайте добре очищену воду та готуйте на ній. Найкращим є зберігання води в скляній тарі.
– Максимально обмежте споживання продуктів, що пройшли промислову обробку, особливо з тривалим терміном придатності.
– Максимально обмежте прийом фармацевтичних препаратів (корекцію дози та курсу повинен робити лікуючий лікар).
– Киньте палити та уникайте пасивного куріння.
– Під час водіння автомобілем вмикайте внутрішню циркуляцію повітря в салоні.
– Якщо у вас є амальгамні (металеві) пломби, зверніться до стоматолога для заміни їх на сучасний пломбувальний матеріал.
– Уникайте проживання в будинках, котрі розташовані на активних автомагістралях.
– Максимально обмежте використання побутової хімії.
– Старайтеся постійно провітрювати приміщення.
– Використовуйте одяг із натуральних тканин, особливо білизну.
– Вмикайте в пральній машині режим додаткового ополіскування при пранні білизни та речей, що мають безпосередній контакт із тілом.
– Уникайте проживання та роботи в місцях близько розташованих біля підприємств пов’янизаних з виготовленням токсичної сировини.
– Уникайте імплантації силіконових імплантів..
– Намагайтеся, якнайменше часу проводити в недавно відремонтованих приміщеннях, де поставлено нові меблі, коври та ковроліни.
– Не використовуйте мило з антибактеріальним ефектом.
Рекомендації щодо обробки овочів та фруктів з метою інактивації хімікатів на їх поверхні.
Помістіть овочі та фрукти в емальований посуд, заповнений на половину чистою водою з пероксидом водню. (150 мл 3% розчину пероксиду водню на 1 л води). Продукти повинні бути повністю занурені в розчин. Залиште на 5-15 хв. Далі промийте холодною чистою водою.
Сон і детоксикація.
Процеси детоксикації активуються під час сну, тому сон має бути повноцінним, не менше 8 годин на добу у провітреному приміщенні.
Детоксикація та зелений чай.
Катехіни зеленого чаю сприяють зеселенню кишківника нормальною мікрофлорою. Зелений чай має потужні антиоксидантні та антиканцерогенні властивості. Стимулює екскрецію токсичних сполук. Стимулює роботу ферментів детоксикації.
Продукти що сприяють детоксикації:
– всі сорти рису
– сочевиця
– всі свіжі овочі та фрукти, вони можуть бути проготовані на пару, тушені. Овочі можна споживати в будь-яких комбінаціях та кількостях.
– оливкова олія першого віджиму, або лляна олія без термічної обробки
– лимонна вода (1/2 лимона на 1 л води)
– розведені свіжі натуральні овочеві та фруктові соки без додавання цукру
– морська сіль, оцет, спеції натуральні
Продукти, котрих варто уникати:
– цукор, мед, цукрозамінники, кукурудза, пшениця, ячмінь, бобові
– картопля
– маргарин та тваринні жири
– кава, чорний чай, алкоголь, газовані напої
– кетчупи, майонези, соуси, гірчиця, інші приправи до салатів.
Дотримуючись простих правих ми можемо зберегти здоров’я собі та своїм рідним.
Матеріал підготувала лікар-терапевт Наталя Мізерак
Меланома – хвороба з летальними насліками, що може утворитись з непомітної родимки.
24 квітня – міжнародний день боротьби з меланомою. Багато лікарняних установ в цей день проводять безкоштовні консультації пацієнтів, з приводу даного захворювання. Нажаль, один день згадки про хворобу – замало!
Люди мають отримувати інформацію з екранів телевізорів, інтернету, газет та бігбордів, на радіо, профілактичних оглядах, від лікарів (при чому не лише онкологів чи дерматологів).Меланома – це злоякісне захворювання шкіри, яке характеризується ураженням меланоцитів, – клітин, які виробляють пігмент меланін, – тому в більшості випадків, меланома, темного кольору, але може бути і безпігментна.
Цей вид раку – дуже агресивний. На протязі декількох місяців, півроку, після появи первинної пухлини, дає метастази в головний мозок, легені, шкіру, печінку, лімфовузли та кістки, ін.
Інформація про меланому має включати дані про фактори ризику, виникнення меланоми, симптоми, профілактичні заходи.
До великої кількості пізніх звернень до лікарів додається ще й те, що люди малоосвічені в цьому питанні, тобто нізька грамотність населення.
Меланома складає 4% від усіх онкологічних захворювань. 73% з цих 4% на жал закінчується летально. Кількість захворювань за останні 20 років різко збільшилась. Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що руйнування та стоншання озонового шару атмосфери, який і поглинає ультрафіолетове випромінювання.
Розрізняють такі фактори ризику (розвитку) меланоми:
- фототип шкіри (фототип шкіри по відношенню до впливу сонячних променів) найбільш чутливий I– III фототип, який має блакитні очі, білу шкіру, світле волосся;
- наявність на тілі родимок, невусів;
- сонячні опіки, регулярне відвідування солярію;
- обтяжена онкологічна спадковість;
- велика кількість родимок, більше 30;
- інтенсивне ультрафіолетове випрмінювання;
- передракові захворювання шкіри (актинічний кератоз, акрохордон, кератоаконтома, світлоклітинна акантома, ін)
Щоб зберегти власне здоров’я, а можливо, і життя, ми повинні зіернути увагу на такі симптоми:
-асиментрія невуса,
-нечіткий, нерівний край,
-наявність різних кольорів на одній родимці,
-діаметр, більший 5 мм,
-швидкий ріст,
-свербіж в ділянці родимки, вузлоутворення, випадіння волосся з родимки, больові відчуття.
Основні форми меланоми:
- З поверхневим характером росту (70 % усіх меланом)
- Вузлова меланома (15 – 20%).
- Лентиго-меланома (4%).
- Амелоцитарна (безпігментна) меланома (1-2%).
Діагностика.
1.Огляд шкіриних покривів, пальпація лімфатичних вузлів.
2. Дерматоскопія. Метод обстеження новоутворів шкіри, за допомогою дерматоскопу. Дерматоскопія дає можливість зафіксувати зміни на дуже ранніх стадіях, що дозволяє видалити атипічний утвір вчасно.
3. У випадку виявлення підозрілого новоутвору, проводиться біопсія, з подальшим гістологіяним дослідженням, видаленого новоутвору.
4. В тих ситуаціях, коли гістологічно підтверджується меланома, виконується синтенел-біопсія.
5. Може виникати потреба в таких додаткових обстеженнях: комп’ютерна томографія, магніто-ядерний резонанс, УЗД-діагностика нирок, печінки, легень.
Лікування.
Коли меланома виявлена на ранній стадії, проводиться хірургічне видалення пухлини. Ефективність хірургічного лікування на ранніх стадіях досягає 100%. Якщо це більш пізні стадії, застосовуються такі методи лікування:
-лімфаденекомія, імунотерапія, хіміотерапія, променева терапія, паліатив на допомога пацієнту.
Профілактика раку (меланоми шкіри).
- Уникнення ультрафіолетового випромінювання (сонця, солярію).
- Використання сонцезахисних кремів, з SPF не меншим 35.
- Загаряння на сонці повинно відбуватись до 10.00 ранку та після 16.00 години дня. Сонце в цей час є найменш «агресивним».
- Уникнення травматизації родимок.
- За наявності великої кількості родимок, які викливають насторогу, піти на консультацію до лікаря для огляду і створення «карти родимок».
- Люди, які знаходяться в групі ризику, з’являтись на огляд до профільних лікарів кожні 3 – 6 місяців.
Матеріал підготував: лікар-хірург медичного кабінету БРАСС
Дмитро Колодій
Цікаве про татуаж. Можливі негативні наслідки перманентного макіяжу |
Ваша шкіра – індикатор вашого способу життя! |
|---|
Цікаве про татуаж. Можливі негативні наслідки перманентного макіяжу
Немає більш складного завдання, ніж відшукати жінку, яка не хотіла б виглядати ефектно.
Індустрія краси пропонує прекрасній половині величезну кількість косметичних засобів для створення незабутнього образу. Однак, багатьох жінок короткочасна краса не влаштовує, тому все більшої популярності набуває перманентний макіяж.
Що означає термін «перманентний макіяж»?
Слово «перманентний» (у перекладі з англійської – постійний, вічний) використовують швидше за традицією, оскільки тату-апарати, які використовують фарби, що не вимиваються, тут давно не затосовуються.
Майстри використовують спеціальне обладнання, за допомогою якого барвник вводиться в сосочкові шари дерми, не глибше, ніж при нанесенні татуювань.
Чи є болючою процедура? Так, процедура таки залишилася досить болючою, тому часто вимагає застосування знеболюючих препаратів.
Як робиться і скільки тримається татуаж брів?
Татуаж може протриматися від двох до п’яти років. Колір поступово сходитиме і повністю зійде через, приблизно, 5 років. Тому, щоб колір залишався таким, як одразу після нанесення, його слід періодично поновлювати та коригувати форму.
Слід враховувати велику кількість факторів, що впливають на довговічність татуажу.
- Вік.
Це той рідкісний випадок, коли чим молодші – тим гірше. Справа в тому, що молода шкіра оновлюється набагато частіше, ніж зріла. Отже, фарба вимивається швидше.
- Відтінок пігменту.
Чим яскравіший, тим більш стійкий.
- Сонячні промені.
Тривале перебування на сонці призводить до того, що татуаж стає тьмяним, його доводиться освіжати.
- Косметичні засоби.
Різноманітні креми, тоніки можуть давати більш-менш виражений вплив на татуаж.
5.Скраб і пілінг.
При цих процедурах видаляється верхній, ороговілий, шар шкіри, відповідно, поступово зникає і фарба.
6. Імунна система.
Вона стоїть на сторожі нашого здоров’я, тому намагається позбуватися від усього чужорідного, в тому числі і від барвника. Пігмент поступово виштовхується на поверхню.
З одного боку, безумовно шкода, що татуаж брів не може триматися вічно, але з іншого – в цьому є і свої плюси. Мода мінлива, через пару-трійку років форма брів, про яку зараз мріють мільйони жінок, може виявитися далеко не такою привабливою.
Протипокази до перманентного макіяжу?
- Схильність до утворення келоїдних рубців.
- Цукровий діабет.3.
- Дерматологічні захворювання.4.
- Підвищений кров’яний тиск.
- Знижене згортання крові.6
- .Психологічна нестійкість.7.
- Менструація.8.
- Прийом кроворозріджуючих препаратів (аспірин).9.
- Вагітність.
- У місцях планованого перманентного макіяжу можливівисипання або загострення герпетичної інфекції.11
- Епілепсія.
- Онкологічні захворювання.
- 13.Серцевосудинні захворювання,гіпертонічна хвороба.
- 14.Вік до 18 років.
Які існують техніки нанесення татуажу брів?
Існують дві техніки нанесення макіяжу брів: волоскова техніка ітехніка розтушування. Головне правило розтушування – відсутність чітких ліній, результат повинен створювати ефект брів, злегка підфарбованих олівцем.
Техніку «волоски» бажано використовувати, коли у вас досить виражені власні брови. Техніку нанесення можна комбінувати. Якщо брів зовсім немає, то майстер створить легку тінь за допомогою розтушування і темнішою фарбою профарбовує волоски.
Що таке татуаж хною, або біотатуаж ?
Ще один модний спосіб створення ідеальних брів – біотатуаж. Його відчутна перевага полягає в тому, що виконується він за допомогою натурального і абсолютного нешкідливого барвника – хни.
Майстер при цьому фарбує не тільки волоски, але й шкіру, що робить брови виразними. Колір фарби підбирається індивідуально.
Тримається татуаж хною набагато менше, ніж всі інші варіанти, всього до двох тижнів. Однак і нанесення його займає лише 20 хвилин, тому й поновлення не стане обтяжливим. Крім того, важливим моментом є відсутність будь-яких неприємних відчуттів, а в разі, якщо результат не порадує, він дуже скоро змиється.
Чи потрібний догляд після процедури татуажу?
Щоб уберегти шкіру від можливих ускладнень після нанесення макіяжу, необхідно дотримуватися ряду порад.
По-перше, щоб уникнути утворення шкірки, область татуажу кожен день промивати чистою холодною водою. Якщо утворилася невелика скоринка, не потрібно видаляти її самостійно. Щоб уберегти губи від пересихання, користуйтеся гігієнічною помадою.
На другий день після нанесення татуажу потрібно використовувати засоби, які прискорюють регенерацію шкіри. Під час процесу загоєння, не варто ходить в сауну, піддавати шкіру великому впливу ультрафіолету, розпарювати обличчя. Не варто відразу користуватися декоративною косметикою, бо можна занести інфекцію.
На повне загоєння необхідно близько трьох тижнів, а ефект від татуажу буде тривати від півроку до п’яти років.
Плюси перманентного макіяжу.
За допомогою цієї нескладної процедури, ви можете підкреслити свою красу і навіть прибрати дрібні недоліки. Татуаж не змивається, тому навіть після купання в морі, басейні, лазні або сауні, ваше обличчя буде завжди привабливим.
Татуаж відмінний варіант для жінок, у яких косметика викликає алергію. Крім того, перманентний макіяж заощадить ваш час.Іноді татуаж роблять, щобприховати недоліки шкіри за медичними показаннями.
Мінуси перманентного макіяжу.
Проблеми можуть виникнути при зверненні до некомпетентного майстра. Робота поганих фахівців може залишати за собою рубці і шрами. Глибокі проколи можуть створити занадто темний колір, а нестерильні інструменти викликають ризик інфекції. Але, найчастіше ускладнення після татуажу – це не вина майстра, а недотримання порад самим пацієнтом.
Які побічні явища при проведенні процедури перманентного макіяжу?
- Болючість під час процедури. Причина може бути робота на обладнанні, що не призначнена для проведення процедур перманентного макіяжу (тату–машинки або китайські ручки), погано налагоджений психологічний контакт з майстром, неправильно підібраний спосіб обезболення, дуже низький больовий поріг чутливості. Як правило, у жінок зниження порогу чутливості спостерігається напередодні менструального циклу.
2. Набряк. Ступень вираженості набряку залежить від індивідуальної особливості шкіри. При чутливій сухій пастозній шкірі він виражений сильніше.
3. Сухість шкіри. Потемніння та утворення «кірочок» – це нормальна реакція шкіри на травмування після процедури, тому зазвичай необхідний догляд у вигляді спеціальних ранозагоюючих мазей.
4. Поява гематом. При правильній техніці роботи – це явище є дуже рідкісним, причиною якого часто буває ламкість судин та наявність захворювань шкіри (купероз, розацеа).
5. Колір може виглядати дещо вираженішим. Це явище тириває не більше тижня, і надалі колір стає бажаним.
Але існують випадки, коли майстер неграмотно підібрав пігмент, тому результат залишається небажаним для пацієнта.
Ще однією проблемою, яка може виникнути – це нерівномірність нанесення пігменту, або ж несиметричність нанесення татуажу.
6. Зміна кольору.Брови можуть вийти синіми або занадто темними, якщо майстер вибрав чорний пігмент для татуажу. Досвідчений фахівець не допустить подібної помилки, оскільки завжди вважатиме за краще працювати з темно-коричневим відтінком. Той же результат вийде, якщо пігмент внесли в шкіру занадто глибоко. І цю помилку виправити важко, допоможе лише повне видалення татуажу брівQ-switchedлазером.
Від вибору техніки перманентного макіяжу прямо залежить краса брів. Професіонал повинен безпомилково визначити, який тип нанесення вибрати: розтушовку, волосок до волоска тощо.
Якщо майстер малокомпетентний в цьому питанні, не варто довіряти йому і експериментувати над зовнішністю. В іншому випадку – це може обернутися різними неприємностями.
Неправильний догляд після процедури нанесення перманентного макіяжу теж може мати негативні наслідки. Майстер повинен дати чіткі рекомендації, орієнтуючись на індивідуальні особливості клієнта. Рекомендаціям необхідно слідувати, тоді не доведеться нічого виправляти.
Які бувають методи корекції татуажу?
1. Кольорокорекція. Вона передбачає використання пігменту для перманентного макіяжу, який здатний нейтралізувати небажаний відтінок. Якщо татуаж брів має незначні похибки, схожі на переривчасті лінії, майстру достатньо буде підібрати відповідний тон коректора і ним усунути дефекти минулої процедури.
2. Виправити татуаж можна за допомогою Q-switchedлазером для видалення татуажу, можливо забрати небажаний відтінок або видалити татуаж повністю.
Для позитивного ефекту достатньо вже декількох процедур. Лазерний промінь, проходячи крізь шар епідермісу на глибину близько 5 мм, руйнує тільки пігмент, не порушуючи цілісності шкірного покриву.
Якщо брови почервоніли від впливу сонця, за рахунок індивідуальних особливостей шкіри, досить однієї процедури, з використанням Q-switchedлазера, для вирішення проблеми. За 1 сеанс червоний колір змінюється на сірий.
Він вважається універсальною основою під татуаж брів будь-якого відтінку. Другий сеанс лазерної процедури позбавить вас від синього або надміру темного відтінку. Але проводити їх необхідно з інтервалом в 1 місяць.
В результаті процедур, небажаний відтінок стане тілесним, але ідеального збігу з шкірою особи це не гарантує.
Дорогі жінки,пам’ятайте!Грамотну корекцію повинен проводити тільки висококваліфікований фахівець з досвідом!
«Красиве не потребує додаткових прикрас – найбільше його фарбує відсутність прикрас».
Йоганн Готфрід Гердер
Автор: лікар-косметолог Христина Гриник
Ваша шкіра – індикатор вашого способу життя!
Серйозні захворювання найчастіше є наслідком неправильного способу життя".
Микола Амосов
Пропоную розглянути одну із складових неправильного способу життя – нераціональне харчування, його вплив на стан здоров’я організму в цілому та на стан шкіри, зокрема.
З віком ми старіємо, і це є процесом безумовним та незворотнім. Але дотримуючись правильного способу життя, ми можемо зробити ці зміни менш помітними. Такими, які б не створювали нам дискомфорту та дозволяли продовжувати активний спосіб життя.
Можна виділити природне та передчасне старіння шкіри. Природні ознаки старіння є запрограмованими генетично і на них не можливо вплинути. Передчасне старіння шкіри цілком можливо попередити, оскільки воно залежить від способу життя, харчування, впливу сонячного випромінювання, екологічної ситуації навколо.
Кожна людина повинна розуміти, що повноцінне харчування та режим, в поєднанні з адекватними фізичними навантаженнями є запорукою гармонійного функціонування організму, а отже і запорукою здоров’я.
Продукти харчування містять не лише калорії, як джерело енергії для щоденної активності людини, а також вітаміни та мікроелементи, що необхідні для роботи нашого організму.
Загальновизнаним є той факт, що стан шкіри на пряму залежить від стану здоров’я організму. Отже, щоб бути здоровими та гарно виглядати, не достатньо використовувати засоби по догляду за шкірою, якими б дорогими вони не були. Важливим є грамотний підхід до вибору продуктів харчування.
Слід розуміти, що різного роду висипання на шкірі, надмірна сухість, чи навпаки жирна шкіра, можуть бути проявами захворювань внутрішніх органів та гормональних розладів. Використання засобів із місцевим застосуванням не вирішує проблеми, або усуває симптоми на короткий час. У таких випадках необхідне додаткове обстеження та консультація лікаря відповідного профілю.
Отже, які продукти нам слід включити в свій щоденний раціон, а яких варто уникати, щоб зберегти здоров’я та гарно виглядати?
Ще з уроків основи біології у школі, нам відомо, що необхідними в раціоні є – білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи. Давайте розглянемо продукти, багаті на вищевказані речовини, які допоможуть нам бути красивими та здоровими.
На зображенні вище представлено продукти збагачені білком:
– м’ясо (птиця, яловичина),
– бобові,
– морепродукти,
– яйця,
– молочні продукти (сир, молоко, сметана, кефір).
Важливість білової їжі в щоденному раціоні важко переоцінити. Білок необхідний для роботи імунної системи, зокрема для синтезу імуноглобулінів (молекул, які захищають наш організм від різного роду інфекцій). Також білок є будівельним матеріалом, що зебезпечує синтез нових клітин. Клітини швидше оновлюються, тож швидше відбувається загоєння ран та пошкоджень. Білок також запобігає утворення набряків, при достатній його кількості в організмі.
На даному зображенні представлено продукти збагачені жирами. Жири, що містяться в продуктах рослинного походження:
– грецькі горіхи,
– бобові,
– кунжутове насіння,
– оливкова та лляна олії.
Жири, які містять продукти тваринного походження:
– м’ясо (птиця, яловичина),
– морепродукти (тунець, сардини, лосось),
– молочні продукти (сир, сметана, масло).
Жири є основним джерелом енергії в організмі. При недостатній кількості жирів у раціоні, шкіра передчасно старіє, волосся втрачає блиск та здоровий вигляд. Жири беруть участь у побудові клітинних мембран і допомагають їм залишатися еластичними та гнучкими.
Жири умовно можна розділити на «погані» – це насичені жири і трансжири та «хороші» – це ненасичені жири. Насичені жири є джерелом всім відомого холестерину, підвищений рівень якого є причиною виникнення атеросклерозу і, як наслідок, ішемічної хвороби серця. Трансжири – це речовини синтезовані штучно, в основному з метою подовження терміну зберігання продуктів.
Джерелом насичених (поганих) жирів є:
– червоне м‘ясо (свинина),
– внутрішній жир, білий жир,
– тверді сири,
– вершкове масло,
– кокосова олія.
Трансжири (погані) містяться у:
– напівфабрикатах,
– маргаринах та середах,
– смаженій картоплі,
– смаженій курятині,
– хлібо-булочних виробах,
– кексах та печиві.
Ненасичені жири (хороші) – є корисними для нашого організму, вони сприяють зниженню рівня холестерину, відповідають за здоровий колір нашої шкіри. Ненасичені жири містяться в таких продуктах:
– оливкова та лляна олії,
– грецькі горіхи,
– кунжутове насіння,
– морепродукти (тунець, сардини, лосось).
Зображення вище, демонструє нам основний перелік вітамінів та продукти, які їх містять. Детальніше розглянемо вітаміни, які відповідають за здоров’я та красу нашої шкіри.
Вітамін А (Ретинол) міститься у:
– моркві
– броколі
– шпинаті
– вершковому маслі
– молоці.
З допомогою вітаміну А утворюються нові клітини, а отже підвищується здатність до регенерації тобто відновлення клітин. Вітамін А попереджає виникнення сухості шкіри і, як наслідок, появу зморшок.
Вітамін С (Аскорбінову кислоту) містять:
– цитрусові (апельсин, мандарин, лимон)
– журавлина
– брюссельська капуста
– обліпиха
– полуниця
– ріпчаста цибуля.
Аскорбінова кислота (вітамін С) – являється найпотужнішим антиоксидантом – захисником і очисником організму. Бере участь у синтезі колагену, який відповідає за еластичність клітин шкіри.
Вітамін Е (Токоферол) – «вітамін краси». Джерелом його є:
– оливкова олія
– горіхи
– зародки пшениці
– цільнозернове борошно та хліб
– авокадо.
Токоферол допомагає зберегти здоровий вигляд шкіри та попереджує виникнення зморшок.
У їжі, окрім білків, жирів, вуглеводів та вітамінів, містяться мікроелементи – залізо, цинк, фтор, мідь, марганець та ін..
Джерелом мікроелементів є:
– морепродукти,
– крупи,
– бобові,
– гарбузове та соняшникове насіння,
– овочі та фрукти.
Мікроелементи беруть участь в утворенні м’язової та кісткової тканини, є структурними компонентами кров’яних клітин, гормонів, та внутрішніх органів.
Давайте детальніше розглянемо властивості заліза та цинку.
Залізо містять:
– м’ясо,
– шпинат,
– печінка,
– гречана крупа,
– зелені овочі і фрукти.
Залізо – надзвичайно важливий мікроелемент, є невід’ємного частиною гемоглобіну і бере участь у транспорті кисню. Недостатність гемоглобіну спричиняє виникнення анемії, з подальшими її проявами. На шкірі, зниження рівня гемоглобіну, проявляється надмірною її блідістю. В такому випадку слід зробити загальний аналіз крові та визначення рівня гемоглобіну.
Цинк входить до складу таких продуктів як:
– червоне м’ясо,
– морепродукти,
– сир.
Цинк – необхідний елемент процесів загоєння ран та відновлення клітин. Недостатність цинку в організмі може призводити до появи лупи, випадіння волосся, зниження міцності нігтів.
Підсумуємо:
1. Запорукою загального здоров’я організму і здорової шкіри є раціональне харчування, що включає:
– кисломолочні продукти зниженої жирності (сир домашній, сметана, кефір, молоко),
– гречана крупа,
– не шліфований рис,
– цільнозерновий хліб або хлібці цільнозернові,
– макаронні вироби твердих сортів пшениці,
– овочі та фруктами,
– нежирні сорти м’яса (яловичина, індик, кролятина),
– морепродукти (лосось, тунець).
2. Важливо споживати достатню кількість рідини (до 1,5 літра природної негазованої води упродовж дня).
3. Рекомендовано при виборі продукту звертати увагу на його склад та термін придатності. При виявленні незнайомих складників, не варто купувати цей продукт. Якщо термін зберігання кисломолочного продукту більше 14 днів, він містить консерванти, які не є корисними для здоров’я.
4.Найкращим методом є приготування їжі на пару, або запікання. Смажена їжа містить канцерогени (речовини, що можуть спричиняти онкологічні захворювання), кількість канцерогенів зростає в олії, прямо пропорційно до кількості разів її нагрівання. Тобто коли олію використовують для обсмажування, кілька разів, з метою економії масла.
5. Для любителів солодкого, рекомендовано чорний шоколад, із вмістом какао не менше 70% та неглазурований зефір.
Яких продуктів нам слід уникати, для того щоб, залишатися красивими?
До цієї групи відносять:
– торти,
– кекси,
– шоколад,
– печиво,
– глазуровані сирки,
– білий хліб,
– булочки,
– вафлі.
Слід обмежити вживання картоплі, напівфабрикатів, їжі, що пропонують заклади швидкого харчування. Такі продукти є висококалорійними та з додаванням стимуляторів смаку. Це роблять для того, щоб ми знову й знову поверталися у цей заклад.
Не приносять користі організму майонези, соуси, консервовані продукти з тривалим терміном зберігання. Відомо, що консервація продукту, шляхом замороження є найбільш оптимальною, оскільки при цьому зберігається більше корисних речовин, аніж при переварюванні чи консервуванні. Але якщо продукт кілька разів було заморожено, а танув він при кімнатній температурі, тоді не лише втрачаються його корисні властивості, але він може бути шкідливим для здоров’я. Тому, при виборі замороженої риби, овочів чи фруктів, м’яса, слід звертати увагу на термін заморозки чи виготовлення.
Стан шкіри погіршиться при надмірному вживанні алкоголю, зловживанні кавою, палінні цигарок. Шкіра втрачатиме здоровий вигляд та передчасно старітиме.
Дану статтю не варто розглядати як перелік заборон і правил. Здорова їжа також може бути смачною. Не варто ставити табу на улюблені продукти, просто обмежте їх кількість. Наприклад, якщо Ви щодня вживаєте білий хліб, спробуйте чергувати його із цільнозерновим. Якщо Ви любитель солодкого, дозволяється їсти зефір. Рекомендовані продукти повинні займати основний відсоток того, що ми їмо. Але потішити себе продуктом, що відносять до нерекомендованих час від часу можна, основне не зловживати.
Автор: лікар-терапевт Наталія Мізерак
