Blog Section

Кератоакантома – доброякісна пухлина епідермісу, що розвивається з сальних залоз та волосяних фолікулів і характеризується наявністю напівсферичного вузла з кратероподібною заглибиною в центрі, заповненою роговими масами.

Кератоакантома швидко росте, досягаючи більших розмірів протягом декількох днів або тижнів.

Кератоакантома виникає переважно в людей похилого віку на шкірі обличчя, шиї, кінцівок.

Кератоакантома може представляти собою небезпеку, таку як перетікання в плоскоклітинний рак шкіри .

Точні причини розвитку цієї пухлини невідомі. Фахівці відводять провідну роль в її розвитку спадковості (зокрема – наявності антигену HLA-A2), впливу екзогенних факторів (канцерогенів хімічного походження і ультрафіолетового випромінювання)

Лікування.

Хірургічне – видалення скальпелем, найбільш ефективний метод

Електрохірургія – руйнування пухлинних тканин, яке відбувається під впливом електричного струму.

Кріохірургія даний метод ефективний на початковій стадії розвитку пухлини

Дерматофіброма

Дерматофіброма відноситься до доброякісних новоутворень шкірного покриву. Інша її назва – гістіоцитома.  У більшості випадків дерматофіброма зустрічаються у жінок.  Найчастіше зустрічається дерматофіброма на нозі.

Тим не менш, вона може з`явитися на верхніх кінцівках, плечі, обличчі та інших ділянках. За зовнішнім виглядом це утворення нагадує родинку або бородавку. У нього зазвичай гладка поверхня. При пальпації каменеподібна структура. Дерматофіброма можуть відрізнятися за кольором. Зустрічаються рожеві, коричневі, фіолетові, чорні і сірі відтінки цього новоутворення.

Причинами виникнення дерматофіброми є: генетична схильність, пошкодження шкіри (укуси комах, подряпини, уколи і ін.), вік (більше 30 років), супутні захворювання (туберкульоз, віспа, акне), забруднене навколишнє середовище проживання людини.

Основними методами діагностики дерматофіброми є зовнішній огляд, пальпація (якщо здавити, утворення з двох сторін то по центру з’явиться западина).

і дерматоскопія.

Лікування дерматофіброми здійснюється такими методами:

–       хірургічний (висічення новоутвору з подальшим патогістологічним дослідженням). Цей метод є найбільш ефективним, але після нього залишиться післяопераційний рубець.

– кріодеструкція (виморожування рідким азотом).  Косметичного дефекту тканин не буде, але можливий рецидив захворювання.

– лазерне лікування. Є менш ефективним,  і ефект буде тимчасовий.

Публікацію  підготував лікар-хірург

Дмитро Колодій